БЕРЛІН

            В 1945 році мене призначили помічником коменданта в одному з районів Берліну. Який же він розбитий був. Жодного цілого  будинку.

            Комендатура  відповідала за дотримання військового порядку, але поряд з цим доводилось проявляти турботу про мирне населення. Продукти харчування, вода, розподіл вцілілого житла та багато  ще чого.

            Ось що мене вразило при спілкуванні з німцями – їх пунктуальність, дисциплінованість та організованість.

            Необхідно було розчистити від залишків зруйнованого будинку одну з вулиць, щоб відновити рух транспорту. Ми викликали старосту і через перекладача пояснили мету. Попросили зібрати місцеве населення, щоб допомогти працівникам комендатури прибрати вулицю.

            Поки підбирали команду для виконання роботи, діставали ломи, лопати,  автомобіль – пройшов певний час.

            І ось ми біля заваленого будинку. Нашому подиву не було меж. На місці  повно людей, які працювали. Та як працювали! Все було продумано, розумно організовано. Ніхто один одному не заважав. Уцілілі будівельні матеріали складались охайними штабелями, сміття відносилось до вирв та ям.

            Якби мені довелось керувати  людьми, то я хотів би, щоб вони уміли відноситись до роботи так, як це прийнято у німців. Їх працьовитість і організованість гідна наслідуванню.

 Записані Ткаченко Л.В. в с. Цибулівка Великомихайлівського району Одеської області.