ЦИБУЛІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА 

Цибулівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів розташована у селі Цибулівка  Великомихайлівського району Одеської області.

Цибулівка, на даний час, є центром сільської ради, до якої входять ще два населених пункти: с. Малозиминово  і  с.Поліно-Осипенкове, що утворилось від злиття двох сіл – Брошеванівка та Толмачівка.

Постійно заселяти землі Цибулівщини   почали   після завершення російсько-турецької війни десь у 1800-1820 роках. Це були вихідці з північних регіонів України, Молдови, а найбільше – німці.

Оселялись не на один день. Будували домівки, млин, олійню, лавки, цехи, церкву (кірху), будинок для священика, управу і навіть невеличку в'язницю, створювали артілі і кооперативи. Не забули  і про школу. Уже у 1860 році, за спогадами нащадків німців-колоністів,  на   шкільному дворі  знаходилась кірха (до наших днів не збереглась), а при ній - будинок, де жив священик та працювала церковно-приходська школа. Викладання велось на німецькій мові.

Приблизно тут знаходилась кірха.

З 1880 по 1902 рік багато німців виїхали до Америки, а школу перенесли до с.Брошеванівка, де як чотирьохрічна церковно-приходська, а потім початкова,   діяла аж по 1929 рік.

Адміністративний центр, на той час, знаходився у  с. Брошеванівка: сільрада, контора колгоспу, бібліотека та інше. Після створення у 1930 році семирічної школи (на базі  початкової)  дітей  переселили у будинок, що залишився від поміщика  Брошевана,  де після колективізації облаштували колгоспну їдальню, комору та інше (на даний час будинок зруйнований). У ньому розмістились тільки 4 класні кімнати, тому навчання проводили у дві зміни (схема будинку на мал.1).

Мал. 1. План приміщень Поліно-Осипенківської семирічної школи (у будинках №2 і №3 жили учителі).

Директором школи була Панченко Євдокія Степанівна. Учителями - Шумський Костянтин Петрович, який після війни очолював районний відділ Наросвіти Цебриківського району, Візереник Анатолій Іванович, Мачуліна Поліна Семенівна, Піжонков Микола Васильович, Йовенко Марія Федорівна.

До школи ходили діти із навколишніх сіл: Цибулівка, Ольгиново, Малозиминово, Толмачівка. Даних про кількість дітей та їх списки, на жаль, не збереглися.

Під час війни з 1941по 1944 рік школа продовжувала працювати майже без змін. Підручники залишилися довоєнними (олівцями замалювали згадки про компартію та її вождів) та ввели предмет "Боже слово".

4 квітня 1944 року село було звільнено від окупантів. По війні залишилось багато дітей-сиріт, яким необхідно було дати житло,  їжу та забезпечити першим необхідним.

 Так як  частина жителів-німців с.Цибулівки   були евакуйовані спочатку у 1941 році радянською владою, а у 1944 році - німецькою адміністрацією, у селі залишились пусті будинки, які  використали  для організації дитячого будинку. Основний корпус та допоміжні споруди розташувались у нинішній будівлі школи та будинках, що знаходились поблизу.

Дітей звозили звідусіль. Деякі були настільки знесилені, що вчителі і працівники дитбудинку носили їх до їдальні і на заняття на руках.

Одночасно з дитбудинком у селах Цибулівка, Малозиминово та Толмачівка відкрили початкові чотирьохрічні школи, які підпорядковувались Брошеванівській, а після злиття сіл і перейменування – Поліно-Осипенківській семирічній школі.

Діти жителів сіл та мешканці дитбудинку вчились разом. Кількість дітей коливалась від 159 у 1949 до 279 у 1953 році. А за період з 1949 року і до наших днів школа випустила у життя 1755 дітей.

У 1956 році дитячий будинок був закритий і у Цибулівку (школа стала восьмирічною) перевели старші класи із Поліно-Осипенково, залишивши там 4 класи початкової школи.

За порівняно короткий відрізок часу школа підпорядковувалась різним районам: Цебриківський, Роздільнянський, Іванівський, Великомихайлівський. Зумовлено це її розміщенням на стику територій цих районів та проведенням адміністративних реформ у той час (1956-1963 роки). 

У 1965 році добудовано до основного корпусу ще 4 класні кімнати (Мал.2), а у 1978 і 1979 роках - майстерню та спортивний зал. 

Мал.2. План приміщень сучасного навчального корпусу школи

Очолювали школу в різні роки Перчеклій Ілля Іванович, Сауленко Дмитро Іванович, Павлоцький Анатолій Юліанович, Запорожан Галина Никифорівна, Болгарін Борис Іванович, Думанська Надія Олександрівна, Ткаченко Любов Василівна.

На даний час директор школи  Ткаченко Віктор Харитонович.

P.S. Запрошуємо всіх, у кого є матеріали (фото, спогади, тощо) приєднатись до написання більш повної   історії школи.