НОВА УКРАЇСЬКА ШКОЛА - ПЕРШІ КРОКИ

   За програмою «Нова українська школа» працюю 1-й рік. Освіта – вища.

Стаж роботи у початкових класах – 5 років.

     «Нова  українська школа» –  реформа Міністерства освіти і науки. Передбачає створення

школи, де діти  навчатимуться через діяльність, а основна увага спрямована на розвиток

компетентностей, а не запам’ятовування фактів.
    

У цьому навчальному році  за новою програмою  навчатються 22 дитини.

    Розпочали з  підготовки освітнього простору. Капітальний ремонт приміщення, придбання меблів, навчального  обладнання

– непросте завдання, але спільно зі Знам’янською ОТГ виконали вчасно.

Першого вересня,   зайшовши  у  новенький,  гарний, світлий клас, діти і батьки

були приємно здивовани  побаченим.

На даний час враження від роботи за новою програмою позитивні. Постійно

користуюсь ТЗН:   ноутбук, принтер і ламінатор. Ігротека поповнюється новими

іграми і конструкторами.
    

У дитячому колективі створена атмосфера взаємоповаги. Дітям це дуже подобається. Вони з

задоволенням спілкуються, навчаються новому, діляться  враженнями з товаришами і батьками.    
    

Як учитель вважаю, що  головне: дати час на міркування, висловлювання, почути дітей.  Поряд з цим

діти по-різному підготовлені і виховані, і це вимагає посиленої уваги.

Мені подобаються "ранкові зустрічі". Вони дають дітям вміння проявити

себе,   навіть якщо спочатку їм важко вимовити своє ім’я і привітатися.
    

       Що я б змінила?  Я б проводила ранкові зустрічі раз на тиждень. Просто дітям подобається

різноманітність. Ми вітаємося, вони розповідають про свій день, які відбулися події, тощо. Але

дітей аж 22. Ранкова зустріч займає 10-15 хвилин уроку.  Специфіка нашої школи не дозволяє

проводити цей вид діяльності до початку уроку.

Спочатку я хвилювалась  через те, чи зможуть діти вчасно опанувати запланований матеріал.

А зараз бачу, що учні швидше, ніж у попередні роки, вчаться писати, читати й рахувати. Певні

ускладнення виникали з навчанням у групах. Важко було навчити дітей працювати гуртом: кожен

турбувався тільки за себе.
   

Тепер я зрозуміла, як це важливо реалізовувати діяльнісний метод. Робота  з дітьми в групах

— цікава і  складно. Адже коли діти сидять і   дивляться на вчителя, працювати легше. Натомість

у групах учні більше бачать одне одного, а вчителя більше чують. Але я спробувала, і виявилося

непогано.
    

Нині вчитель має більше свободи. Раніше в нас були всілякі вказівки, методичні

рекомендації, накази — ми просто буква в букву повинні були все виконувати. Нині головне, щоб

був результат. А якими формами та методами вчитель це організує, залежить від нього.
    

Так, часу на підготовку тепер потрібно більше. Поки що я працюю 10 -12 годин на день,

витрачаю дуже багато часу, щоб продумувати групову роботу. Бо в підручниках є лише завдання. А

щоб діти співпрацювали, відбувалося взаємонавчання — тут треба вчителю посидіти й обдумати. До

того ж, щотижня ми отримуємо програму, яку треба досконало вивчати. Ну і календарне планування,

... тощо. Але думаю, так важко тільки спочатку.